Мачков Юрій Вікторович 13.04.1975 - 10.10.2023
Відпусти мене, мамо, на небо.
– Я не можу, синочку. Пробач…
– Я прийду, як тобі буде треба.
Прилітатиму…Тільки не плач!
Мачков Юрій Вікторович народився 13.04.1975 року в селі Таборівка, Вознесенського району Миколаївської області. В В 1982 році пішов до першого класу Таборівської загальноосвітньої школи. Вчився старанно, проявляв допитливість, мав багатьох друзів з якими підтримував тісні стосунки протягом всього життя. Після закінчення школи став студентом Вознесенського СПТУ № 18, де опанував професію токаря. В 1993 році, одразу після закінчення навчання, був призваний до Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Проходив службу в місті Севастополь, бухта Балаклава.
По закінченню служби працював в АТ Вознесенська агропромтехніка, згодом експедитором на ПП «КВІТ».
У січні 2023, був призваний на військову службу за мобілізацією і без вагань став на захист Батьківщини. В складі 22- ї окремої механізованої бригади проходив навчання в Німеччині. Молодший сержант Юрій Мачков був на посаді заступника командира бойової машини – навідника оператора 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальойну в/ч А 4718. Перебував у найгарячиших точках бойових зіткнень — на сході держави.
Загинув 10 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в наслідок атаки FPV - дрона біля н.п.Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. В цей день обірвалося життя хороброго, мужнього, завзятого воїна України, який відважно виконував свій громадянський обов’язок, поклавши своє життя заради щасливого майбутнього країни, у яке щиро вірив. Герою навіки 48.
За словами побратимів, Юрій був вправним і мужнім воїном, щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем. Завжди казав: ‘’Хто, як не я’’. «З того часу, як Юра пішов воювати — я з ним не бачилась, ми лише зідзвонювались. Я знаю, що Юра загинув, але я у це не вірю, він є, просто я його зараз не бачу. За характером мій син спокійний та позитивний, завжди піклувався про мене. Багато працював фізично та майже все домашнє господарство вів самостійно. Міг і будувати і готувати. Син завжди був на позитиві, заспокоював, ніколи не казав, що йому важко» - розповідає мама Тетяна Василівна.
Юрій був чесною, порядною, відповідальною людиною, готовим завжди прийти на допомогу, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, за яку віддав найдорожче - своє життя, за нас із вами, за вільну Україну та мир.
Мачков Юрій Вікторович був з почестями похований 19 жовтня 2023 року на кладовищі в рідному селі. У Юрія залишилися мати, брат та племінник.
Велика вдячність матері за сина-патріота! Щирі співчуття родині в її невимовному горі. Пам’ятаємо про подвиг нашого земляка та якою ціною Україна сьогодні виборює Незалежність!
Герої не вмирають! Слава Україні!
