Бузька сільська рада
Вознесенський район, Миколаївська область
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Алписпаєв Олексій Костянтинович 21.07.1995 - 13.05.2022

Дата: 03.05.2023 11:37
Кількість переглядів: 218

Фото без опису

 

Горить свіча

і пам’яті сльоза додолу

 із неї каплями стікає

 

Фото без опису

Алписпаєв Олексій Костянтинович народився 21 липня 1995 року в селі Бузькому, Вознесенського району, Миколаївської області.

Мама Ольга самостійно ростила хлопця разом з його меншими сестрами. 

За свідченнями рідних, вчителів, однокласників та односельців його патріотичні погляди  почали формуватись ще в шкільні роки. Особливу роль в цьому відіграв вчитель історії та класний керівник Топилін Вадим Миколайович. Він спрямував інтереси Олексія в історичне русло, залучив до краєзнавчої діяльності, туристично-краєзнавчих походів, а згодом до науково-дослідницької діяльності в секції МАН «Історичне краєзнавство». Олексій був учасником молодіжного патріотичного руху Джура.

         В 2012 році Олексій закінчив навчання в Бузькій загальноосвітній школі та після отримання атестату вступив до Інституту історії і права МНУ ім. В.О.Сухомлинського.

         Олексій навчався на другому курсі, коли після Революції Гідності розпочалась російська військова агресія на Сході України. По закінченню другого курсу, після того як хлопцю виповнилось 19 років, він прийняв важливе рішення – стати на захист рідної землі. На рік вступив на військову кафедру при університеті, де отримав базові необхідні військові знання та навички, навчився користуватись зброєю, виконувати стрибки з парашутом.

В літку 2015 року почалася служба за контрактом в 79-й Окремій десантно-штурмовій бригаді.  Після призначення на посаду кулеметника був направлений в зону АТО під Малинівку біля Маріуполя.      До кінця 2015 року, проводив рейди по виявленню розвідувально-диверсійних груп противника.

         Восени 2016 року Олексій зі своїм батальйоном зайшов до населеного пункту Донецької області Зайцево. Це була перша лінія оборони. Відбувались постійні вуличні бої. В січні 2017 року Олексій пройшов справжнє бойове хрещення під Водяним.

         Олексій ніколи не втрачав своєї веселої вдачі. Його посмішка завжди підбадьорювала бойових побратимів. Недарма на перших порах він мав позивний «Смайл», а вже з 2017 року отримав позивний «Апачі».

21 липня 2017 року Олексій Алписпаєв був зарахований до числа курсантів Національної Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного на факультет ракетних військ та артилерії у місті Львові. Але провчившись півтора року вирішив повернутись на передову.

         Повернувшись в 79-у бригаду в лютому 2019 року, був призначений на посаду командира відділення та направлений під Павлополь, між Маріуполем і Донецьком.

З травня по грудень 2020 року проходив службу під Новомихайлівкою на посаді командира позиції.  

6 грудня 2020 року, в День Збройних Сил України, Олексія особисто привітав зі святом, Президент України Володимир Зеленський.

В 2017 році Алписпаєв Олексій був нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За зразкову службу». В 2020 році отримав відзнаку «За зразкову службу» від командувача десантно- штурмовими військами та кружку з гравіруванням «Завжди перший».

         В день, коли почалось повномасштабне вторгнення, 24 лютого 2022 року, Олексій перебував на Херсонському напрямку. Саме бійці  підрозділу артилерії 79-ї Миколаївської ОДШБр, яким він командував, першими зустрічали ворога. Була накрита та знищена величезна колона ворожої техніки, близько 80 одиниць. Саме злагоджені дії воїнів-десантників, у взаємодії з іншими військами, Національною гвардією та теробороною, не дозволили захопити ворогу Миколаїв.

Далі передисклокація в найгарячіше місце на фронті, в Донецьку область, під населений пункт Лиман, який має стратегічне значення для українських військ.

         Відважний український воїн, не шкодуючи сил, здоров’я, ціною власного життя захищав наше незалежне українське майбутнє.

Попри юний вік Олексій вирізнявся наполегливістю, вмінням приймати правильні рішення у нестандартних ситуаціях, був надійним і відповідальним. 13 травня 2022 року Олексій загинув  під час боїв за населений пункт Лиман. Нашому Герою навіки 26. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №24/2023 молодший сержант Алписпаєв Олексій Костянтинович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.

 Історія простого хлопця, який свідомо став на захист українського народу, є однією з сторінок героїчної боротьби наших захисників проти російської агресії. Його шлях як Воїна вписано в історію України як взірець служінню нації та державі.

Йдуть кращі з кращих, в розквіті сил, повні надій і планів. Нічим не заповнити ці втрати.

Світла пам’ять про нашого Героя буде збережена.           

21 травня 2022 року, Алписпаєв Олексій Костянтинович, був з почестями похований на кладовищі в рідному селі.

Вшановуючи пам’ять героя, його ім’ям названо курінь військово-патріотичної гри “Джура” Бузького ліцею Вознесенського району. На прапорі куреня зображено символ ДШВ — єнота, який символізує пам’ять про нашого героя.        

Слава Україні! Слава її Героям!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь