Боюк Олег Васильович 31.07.2001 - 08.06.2023
Плачуть в храмах ікони гіркими сльозами.
І голосять скрізь дзвони щодня за синами.
Боюк Олег Васильович народився 31 липня 2001 року в селі Василівка, Вознесенського району, Миколаївської області.
Був учнем Григорівської школи. З дитинства захоплювався спортом — обожнював футбол, брав участь у багатьох футбольних змаганнях. По закінченню школи навчався в Вознесенському професійному аграрному ліцеї. Вже по завершенні навчання, у квітні 2021 прийшла повістка з військкомату. Олег був впевнений - як справжній чоловік має пройти строкову службу.
Молодий, енергійний, сповнений жаги до життя. Завжди був за правду та чесність. Мав усі людські чесноти для того, щоб бути Героєм України. Таким характеризують Олега Боюка усі, хто його знав.
Олег Васильович перебував на посаді механіка – водія відділення розгородження машини інженерно – саперного взводу, інженерно – саперної роти. З перших днів війни і до останнього дня Олег відважно та сумлінно виконував військові завдання. Був у багатьох гарячих точках фронту. 8 червня 2023 поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області внаслідок обстрілу противника Олег Васильович Боюк отримав поранення не сумісне з життям. Він залишився вірним військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, виявив стійкість і мужність у бою за Батьківщину.
17 червня, Боюк Олег Васильович, був з почестями похований на кладовищі в селі Василівка. Олегу було лише 21.
У Олега залишилися батьки, брат та кохана дівчина з якою планували побратися.
Безмірна і важка втрата, високовартісна ціна нашого спокою. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про мужнього захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Велика вдячність батькам за сина-патріота! Щирі співчуття родині в її невимовному горі. Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови в скорботі!
Слава Україні! Слава її Героям!
