Ботвін Олександр Олександрович 17.03.1996 - 25.07.2023
Уклін тобі, солдате, материнський
за стійкість, за відвагу, героїзм…
Ботвін Олександр Олександрович народився 17 березня 1996 року в селищі Вознесенське, Вознесенського району, Миколаївської області.
Був учнем Вознесенської загальноосвітньої школи. Після закінчення школи працював механізатором у місцевому господарстві. Відслуживши строкову службу в армії, Олександр продовжив працювати трактористом, дбав про врожаї. У Єланці познайомився з майбутньою дружиною – Оксаною.
«У мого чоловіка було багато планів на майбутнє, він дуже любив життя, завжди всім допомагав, був надзвичайно добрим, турботливим та чуйним. Саша був золотою людиною. Коли почали жити разом, у мене вже було троє діток, яких він прийняв як своїх. В 2017 році у нас народилася донечка Василина, а в 2019 - Світланка, його маленькі копії. Дітей він любив понад усе, як і вони його», - згадує згорьована дружина Оксана.
З березня 2022 року Олександр був призваний на військову службу по мобілізації. Більше року проходив службу у військовій частині А 2802 механіком – водієм танкового взводу, танкової роти, танкового батальйону.
Олександр мужньо стояв на захисті Батьківщини, віддано боровся з російськими окупантами та вірив і наближав Перемогу. Вірний військовій присязі із честю виконував військовий обов’язок. Однак, жорстока війна обірвала його молоде життя…
Загинув боєць 25 липня 2023 року від отриманих поранень, несумісних із життям, в результаті здійснення противником танкового обстрілу позицій його підрозділу поблизу населеного пункту Старомойське, що на Донеччині. Його побратими зазначили, що він був справжнім патріотом своєї держави, людиною слова та вірним другом та побратимом, людиною мужності та вірності державі та народу, зразком незламності та міцності духу.
Мужній воїн, люблячий син, коханий чоловік, турботливий батько, гарний брат, вірний друг і просто добра світла людина. Олександру було лише 27 років... У Героя залишилися мама, дружина з п’ятьма дітьми, сестри та брат.
1 серпня 2023 року Олександра поховали з військовими почестями на місцевому кладовищі селища Вознесенське.
Ботвін Олександр Олександрович наш Герой, який заслуговує найвищої вдячності, пошани та пам'яті! За рідну українську землю стояв живим щитом проти ворожої артилерії та танків.
Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він не шкодуючи віддів своє. Пожертвував собою заради перемоги у боротьбі за нашу свободу. Щирі співчуття родині в її невимовному горі. Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови в скорботі!
Вічна Пам'ять Героям України!
Навіки Слава! Навіки Шана! Навіки СЛАВА!
