ДЕВ’ЯТІ РОКОВИНИ ПАМ’ЯТІ СЕРГІЯ СОЛОВЙОВА З ТАБОРІВКИ
ПАМ’ЯТАЄМ СИНІВ, ЯКІ ВІДДАЛИ ЖИТТЯ ЗА КРАЇНУ
Днями минає дев’ять років з дня виходу українських воїнів так званим «зеленим коридором» з Іловайського котла. За офіційними даними, у Іловійській трегедії загинуло 366 українських військових, 429 – зазнали поранень різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили в полон.
28 серпня 2014 року у боях під Іловайськом Бузька громада втратила мужнього Героя – Сергія Олександровича Соловйова, який став на захист суверенітету та незалежності України з початку російського вторгнення у 2014 році. Відважний український воїн, не шкодуючи сил, здоров’я, ціною власного життя захищав наше вільне українське майбутнє.
Старший солдат Соловйов Сергій Олександрович служив у 42 батальйоні військової частини 4750. Був у складі групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Але групу обстріляли російські формування та ДРГ терористів. Сергію навіки 26…
Сергій Олександрович – приклад для наслідування, був завжди усміхненим, мав багато планів на життя. Мужній, хоробрий і безстрашний, справжній Патріот і Герой своєї країни. Чуйний син, гарний батько, веселий друг. У Сергія залишилися мама та донечка.
До втрати рідної людини ніколи не можна бути готовим чи звикнути. Герої не вмирають. Вони просто перестають бути поруч. Відлітають…. Тихенько і не попрощавшись. Можливо, тому, що не збирались помирати. Мали плани, хотіли любити, народжувати дітей, працювати, радіти життю. Не судилось… Стають зірками в небі… янголами-охоронцями.
Бузька громада низько вклоняється Сергію за його героїзм. Він став на захист нашої незалежності зі зброєю в руках, боровся за життя у вільній країні, зберіг наше життя ціною свого.
Слава Україні! Слава її Героям!
